четвер, 21 березня 2019 р.

Я піду в далекі гори

Історія не знає умовного способу, але люди все одно продовжують мріяти на тему "А що, якби?.." Що, якби якась подія трапилося іншим способом або не сталася зовсім, скільки б могла зробити та чи інша талановита людина, не пішовши з життя так рано чи народившись в інший час? Зізнаємося, і ми трохи замислилися, але дійшли висновку, що все, напевно, відбувається так, як має бути, хоч нам від того іноді дуже прикро.
Прикро, що великий музикант, поет, композитор Володимир Івасюк пішов так рано, адже скільки б ще музичних шедеврів міг він написати за ті роки, що забрала в нього доля? І все ж він залишив по собі величну спадщину, хіти з якої у 2019 році згадують в кожному куточку нашої країни, адже саме цього року талановитому композиторові виповнилося б 70 років. Згадали його і фахівці бібліотеки-філії № 3, влаштувавши музичну вітальню «Я піду в далекі гори» в Територіальному центрі соціального обслуговування (надання послуг) міста Новомосковська. Ведучі заходу, провідний бібліотекар філії № 3 Вікторія Пілюгіна та організатор культурно - дозвілевої діяльності територіального центру Лариса Зайченко, докладно розповіли гостям історію життя Володимира Івасюка, нагадали відомі й маловідомі факти його біографії.
Запрошений ансамбль міського клубу культури «Гармонія» під керівництвом Миколи Михайловича Тєтєріна досконало виконав декілька пісень пера Івасюка, а гості заходу ледве могли залишатися на місцях, щоб не зайтися танцями. Про те, що всі присутні підхопили знайомі мелодії та слова, можна навіть не казати – з артистами захоплено й заворожено співав весь зал.






Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...