Теплі сніжинки у серці матусь

Існує безліч легенд про Святого Миколая, а також історій саме Дня цього Святого, яке зазвичай святкують 19 грудня, хоч є й інші дати, про які мало хто знає. Але зараз мова піде саме про зимовий день – одне з найбільш шанованих християнських свят, а для дітей – одне з найрадісніших.
16 грудня напередодні світлого свята на абонементі центральної міської бібліотеки в рамках засідання «Школи щасливої родини» відбулася грандіозна зустріч із самим Святим Миколаєм – новорічна казка «Теплі сніжинки у серці матусі». Батьки із дітьми зібралися у великій залі, затамувавши подих перед зустріччю із тим, хто не ходить без подарунків. Проте перед його появою ведучі заходу, – провідний бібліотекар абонементу Ірина Уханова та психолог Світлана Шубна, - підкинули дітям декілька загадок, непростих завдань та цікавих конкурсів, після яких жодна дитина не залишилася без презентів. Танцювали і співали пісень, а також змагалися на влучність, закидаючи сніжки в зачароване відерце, і навіть із зав’язаними очима уявляли небезпечний прохід між величезними горами під бурхливою рікою – всі маленькі гості свята з легкістю впоралися із завданнями ведучих. До того ж діти мали змогу написати листа самому Святому Миколаю та власноруч вкинути його в спеціальну скриньку, яка обов’язково дістанеться адресата.

Не розслаблялися й батьки: конкурс на створення новорічної ялинки перетворився на колективну родинну творчість, а кожний витвір сімейного мистецтва залишиться на абонементі, як згадка про талановитих читачів та клубчан бібліотеки.

Несподівано зазвучали дзвіночки, почулися важкі кроки і з-за книжкових поличок з’явилася срібна борода, ласкава усмішка, а згодом і весь Святий Миколай у яскравому зимовому вбранні із мішком за спиною. До речі, з цією роллю блискуче впорався викладач відділу духових інструментів школи естетичного виховання імені Бровченка Віталій Половинко (але ми нікому не скажемо, то був справжній Миколай!).

Що тут почалося… Ще запальніші хороводи, ще гучніші святкові пісні. Головний гість запропонував малечі і свої конкурси, а потім діти із радістю поділилися з Миколаєм своїми талантами – хтось заспівав святкову пісеньку, хтось розповів віршик. І от тут перед глядачами нарешті постав він – довгоочікуваний мішок із подарунками. Щирим радощам дітей не було меж, адже малеча отримала саме те, що хотіла. Чи не диво?

Хай в ці різдвяні й новорічні свята з кожним трапиться маленьке диво, хай світяться від щастя очі, хай душа буде наповнена добром і натхненням. А краще не тільки в свята, а й кожного дня протягом всього наступного року.