З давніх-давен святкуванням Масляного, або Сиропусного тижня чи Сирної неділі, проводжали зиму та зустрічали весну. Наші пращури святкували пишно й весело зі співами і танцями, народними гуляннями у кожному селі та місті. І хоч свято має язичницьке коріння, з прийняттям Християнства воно, на відміну від деяких інших, не забулося й не зникло, а традиції його пройшли крізь роки й актуальні донині.
Кожного року гучно святкують Масляну і в бібліотеці. Цьогоріч останній день Масниці, який традиційно є Прощеною неділею, випав на 10 березня. Саме цього дня 4 роки тому розпочала свою роботу психологічна студія «Довіра», що й зараз активно діє на абонементі центральної міської бібліотеки. Ведучі заходу, учасниця студії Лідія Сокол та провідний бібліотекар абонементу Тетяна Коряк, вітали присутніх з обома цими святами, а ще з минулим Міжнародним жіночим днем, тож на гостей чекав потрійний сюрприз.
Перша частина заходу прийшлася на Масляну, яка завітала на свято у супроводі ряжених. З роллю господині майстерно впоралася Лариса Гук, а ряженими виступили провідний бібліотекар абонементу Ірина Уханова та учасниця психологічної студії Олена Волик, які повідали не тільки історію свята, а й розповіли про традиції святкування та легенди, пов’язані з язичницьким минулим Колодію (ще одна назва свята). На знання традицій опитали й гостей, які мали змогу отримати солодкі подарунки за правильні відповіді у вікторині.
Запальними танками та хороводами провели Масляну, натомість згадали свято жінок. Першою, хто привітав глядачок, була одна з учасниць психологічної студії «Довіра» Надія Горілко, в руках якої солодко звучала гітара. Бібліотекарі ж підготували для своїх читачок несподівану зустріч з кумиром мільйонів українок – під знайомі, напевно, кожній жінці мелодії на імпровізованій сцені з’явився сам Олег Винник (добре-добре, може й не сам, але то була його дуже добра новомосковська копія). За ним привітати чарівних панянок вийшов не менш імпозантний Павло Зібров – з обома ролями блискавично впоралася Наталія Полтавець.
Яка Масляна без головного символу – млинців та оладків, якими частували гостей під час чаювання та святкового солодкого столу, що, зрештою, стало завершенням заходу.
Немає коментарів:
Дописати коментар