Є на світі моя країна, де червона цвіте калина

Калина здавна вважається одним із традиційних символів України. Не просто так говорять: «Без верби і калини нема України». Їй присвячено безліч приказок та прислів’їв, легенд, загадок та народних прикмет. Поети та письменники згадують червону ягідку, порівнюючи її з намистом, коралами та, безперечно, жіночою вродою. Видатний Тарас Григорович Шевченко, до речі, у «Кобзарі» слово «калина» вжив 385 разів, а всього у своїх творах згадував про неї 965 разів.
Популярна калина не тільки в літературі, згадується не тільки в піснях і переказах, а є також дуже добрим народним засобом лікування різних недуг. Ягідка, окрім великого символічного значення, століттями на практиці допомагає українцям в подоланні хвороб.
17 листопада на абонементі центральної міської бібліотеки в рамках засідання жіночого клубу «Роксолана» пройшло свято, присвячене цій красивій та цілющій рослині – день калини «Є на світі моя країна, де червона цвіте калина». Ведучі, провідні фахівці відділу Тетяна Коряк та Ірина Уханова, більш докладно розповіли про образ калини в українській культурі. Перед глядачами також виступила травниця Катерина Ліліцька, яка поділилася з аудиторією рецептами народної медицини з використанням ягід калини. Легенди та перекази розповідали учасниці клубу Людмила Князева, Ірина Тімофєєва, Валентина Ісаєнко, Олена Волик та Лариса Гук. Жінки також підготували вірші, загадки, а бібліотекарі провели для гостей заходу калинову вікторину.
Проте свято калини виявилося не тільки інформаційно-пізнавальним. Коли мова заходить про культуру та зокрема літературу, не можна відокремити музику й прекрасні народні пісні, які цього дня для аудиторії майстерно виконували учасники народного аматорського ансамблю бандуристів «Сарма» (художній керівник Світлана Куценко). Ельвіра Сіроженко, Світлана Хрінник, Людмила Волчкова, Володимир Кириченко та Анатолій Тітієвський завдяки живій музиці, чарівним голосам, до тремтіння в серці знайомим та рідним пісням створили неймовірну атмосферу, просякнуту справжньою українською автентичністю.
Наостанок учасниця музичного ансамблю Людмила Волчкова потішила публіку гуморесками, щоб остаточно завершити вечір на найвищій позитивній ноті.