понеділок, 12 квітня 2021 р.

Відгук на новинку від Українського інституту книги: Джоджо Мойес "Подаруй мені зірку"

В основу роману «Подаруй мені зірку» покладено історичний факт – перша леді Америки, дружина президента Рузвельта, заснувала Програму «Кінна бібліотека», метою якої було поширення освіти та популяризація знань у тих місцях, де з освітою складно. Програма діяла з 1935 по 1943 роки. А в своєму розпалі під чс програми постачали книги понад сотням тисяч мешканцям сільської та гірської місцевості.

Події роману розгортаються у Східному Кентукі в передгір’ї Південних Аппалачів, місцині, яка й понині залишається одним найкрасивіших, але найбідніших районів Сполучених Штатів. Назва роману напряму пов’язана із назвою збірки поезій Емі Ловелл «Той, хто дарує зірки», якою захоплюється головна героїня роману Еліс. Письменниця ретельно вивчала природу, відносини між людьми та їх звички в штаті Кентукі – містечку Бейлівілль, де живуть герої роману.

Еліс – справжня англійська леді, яка зустрічає забезпеченого американця Беннета Ван Кліва, що разом з батьком прибув до Англії з просвітницькою місією. Молоді люди покохали один одного, одружилися й Еліс поїхала за чоловіком у штат Кентукі.

Слід зазначити, що звичаї в місцевій общині були дуже консервативні: роль жінки суворо обмежена, адже вона повністю залежить від чоловіка. Еліс стала нудьгувати, тим паче, що відносини з чоловіком не склались. Одного разу на зборах громади Бейлівілля поважна місіс Брейді оголосила про створення пересувної бібліотеки, для чого потрібно набрати штат бібліотекарів з 5 осіб. Несподівано для себе Еліс також згодилася стати бібліотекарем, адже мала добру освіту та добре ладнала з кіньми (пам’ятаєте, бібліотека ж пересувна!).

Всі події роману – і сумні, і навіть трагічні,  - пов’язані з бібліотекою та важкими умовами праці на місцевій копальні Ван Клівів, де видобувають вугілля.

Кожна з героїнь роману, а це декілька панянок, долають безліч внутрішніх та зовнішніх перешкод, аби досягти своєї мрії. На мій погляд, Джоджо Мойес віднайшла свій оригінальний творчий шлях і надала любовному роману глибини та історичної достовірності. Я отримала неабияке задоволення від читання, раділа і страждала разом з героїнями – ніжними та мужніми жінками, які стали справжніми подругами. Тож рекомендую цю книгу і маю надію, що вона так само прийдеться комусь до душі, як і мені.

Лариса Волкова, читачка абонементу
центральної міської бібліотеки

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...