«Три колоски, закуті дротом,
три колоски, три колоски ...
Над білим янголом скорботи –
незгасний духу смолоскип»
О.Кавуненко
Щорічно в четверту суботу листопада Україна вшановує День пам’яті жертв голодомору. Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: життя людини і життя країни.
До цієї дати спільно з Новомосковським відділенням Української спілки в’язнів жертв нацизму абонемент центральної міської бібліотеки провели обговорення книги Світлани Талан «Розколоте небо». В центрі роману трагічна доля молодої жінки Варвари. В лихі часи голодомору вона втрачає чоловіка, рідних і залишається один на один з бідою разом з маленькими дітьми.
Шматенко Л.В. та Сухінова Л.Г. поділилися враженнями про прочитану книжку, висловили свою думку, що ця гірка доля однієї сім’ї передає весь трагізм всенародного лихоліття голодомору, про яке не можна забувати…
Продовжила тему зворушлива розповідь Коваленко Л.І., голови Новомосковського відділення УСВЖН про події, які відбувались в нашому краю під час голодомору. Сокол Л.Г., відповідальний секретар міської ветеранської організації зачитала уривки із спогадів жителя нашого міста Гната Чепіги «За шматочок – сала або від голоду до голоду».
З величезним болем у серці про свої дитячі роки згадувала член спілки УСВЖН Чеботарьова О.М.
Бібліотекарі провели літературний огляд «Голодомор 1932-1933 років в Україні на сторінках літературних видань», також була представлена книжкова виставка «І свічка плакала в скорботі» та фотостенд «Незгасима рана України».
Присутні переглянули слайд презентацію «Минуле стукає в наші серця», буктрейлер по книзі Світлани Талан «Розколоте небо». Під час перегляду відеокліпу на пісню «Свіча» у виконанні О. Білозір кожен з учасників запалив свічку в пам'ять жертв Голодомору.
Немає коментарів:
Дописати коментар