На поетичне знайомство «Біля джерел високої поезії», присвячене 100-річчю з дня народження Любові Забашти, зібрались справжні любителі поезії. Адже творчість ювілярки, і поетична й пісенна, добре знайома людям покоління 60 - 70 років минулого століття. В той час по радіо часто можна було почути пісні на слова Любові Василівни: «Зацвітає в степу материнка…», «Папороті квіт», «Вербиченька», «Криниця мого дитинства», «Ти був би моєю піснею» та інші, які ставали улюбленими. Ведучі, провідні бібліотекарі Н. Є. Біловоденко та Н. А. Дегтяр розповіли про роки становлення поетеси, творчий злет, її величну жіночу красу та особисту долю. Ім`я Любові Забашти зазвичай спливає в пам’яті поряд із ім’ям Андрія Малишка. У грудні 1956 року українські поети поєдналися в одну родину. То було велике кохання. Свою розповідь ведучі доповнили рядками поезій, демонстрацією фото ювілярки та відеокліпів. А ще, присутні почули у запису голос Любові Забашти, яка декламувала власну поезію «Любов моя». Тож, якщо ви хочете пізнати її творчість краще, перечитайте поезії Любові Забашти і кожен, неодмінно, віднайде для себе щось близьке і рідне.
Немає коментарів:
Дописати коментар