Здіймалась тінь голодної примари

Мовчати про це не можна, не сила,
Від спогадів кров аж холоне в жилах…

Голодомор… Моторошне слово. Страшне не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель - частина чийогось нелюдського задуму, який був влаштований штучно. 

В 1932-1933 роках на багатих чорноземах України голодали люди, адже злочинні закони радянської влади забороняли зберігати в хатах хоч зернятко. Є багато причин, багато версій, історики всього світу сперечаються і про кількість жертв, і про справжні масштаби трагедії. Проте факти незаперечні – на українських землях голод забирав, не розбираючи: жінки, чоловіки, діти. 

Учні 10 класу ЗЗСО №12 (класний керівник Губа Ніна Іванівна) разом з працівниками бібліотеки-філії №1 влаштували годину пам’яті «Здіймалась тінь голодної примари», аби згадати ті страшні для країни часи. Зі сльозами на очах вслухалися старшокласники в слова «Молитви» Катерини Мотрич. 

Юнаки та дівчата переглянули фільм «Ці трагічні тридцяті» - фільм, події якого розгорталися у трагічні 32-33 роки на Україні. І, звісно, хвилиною мовчання вшанували присутні світлу пам'ять жертв Голодомору. 

Правда про Голодомор не може зникнути. Ця правда промовляє до нас зі сторінок книг, які, безперечно, наявні в фонді бібліотеки-філії № 1. Працівники бібліотеки, - Дудка Ганна Миколаївна та Самодіна Валентина Михайлівна, - провели для дітей огляд літератури «Невиплакані сльози України» та ознайомили присутніх з книжковою виставкою «Свіча пам’яті». 

В свою чергу учні Юлія Гриценко, Дарина Бігун та Олена Кістриця прочитали уривки з роману Василя Барки «Жовтий князь» та спогади очевидців із книги Валентина Борисенка «Свіча пам’яті».