В наш час значення будь-якого незрозумілого слова можна з легкістю загуглити і знайти на Вікіпедії точне його визначення. Здавалося б, таке просте слово, як «гідність» має бути відомо всім і кожному, але запитайте на вулиці першого перехожого та отримаєте секундне мовчання. А може навіть і довше. Не будемо цитувати довідники й енциклопедії, проте ота сама гідність є в кожного з тих, хто кинув виклик несправедливості в країні, кому совість просто не дозволила залишитися осторонь, коли вершиться доля України. Це стосується і обох Революцій, це стосується і Антитерористичної операції.
В народі її вже давно прозвали війною, справжньої російсько-українською війною, на якій гинуть не якісь там незнайомі люди – там голови заради свободи і справедливості кладуть наші чоловіки, батьки, брати і сини. І щоб вшанувати їх пам’ять та донести до молоді важливість їх справи, в читальному залі центральної міської бібліотеки 7 листопада влаштували історичний вернісаж під назвою «Збудуймо пам’яті негаснучий собор».
До уважних слухачів, – студентів першокурсників Новомосковського коледжу Національної металургійної академії України, - завітали рідні та близькі тих, хто, нажаль, вже ніколи не повернеться з фронтових доріг Широкиного, Дебальцевого, Іловайська, а також безпосередні учасники військових дій. Проникливою розповіддю про власного чоловіка і його службу розпочала вдова загиблого в боях під Красним Лиманом старшого прапорщика, новомосковця Юрія Олександровича Голополосова – Людмила Іванівна Голополосова. Ледве стримуючи сльози, гостя поділилася картинами війни, що переповідав їй чоловік. Після його смерті Людмила Іванівна передала бібліотеці багато книг про АТО, та й сьогодні не залишила читальний зал без подарунка. «Любіть Україну, любіть свою мову. Вам буде важко будувати цю країну, але ми сподіваємося на вас», - такими словами звернулася до студентів Людмила наприкінці своєї розповіді.
Її виступ продовжив батько загиблого сержанта Збройних сил України, теж новомосковця Олега Костріченко – Володимир Михайлович Костріченко. Вони з родиною проводжали сина на строкову службу, але зрештою провели на війну. Аудиторії він повідав переповіді сина про події на Донбасі та враження того від усього, що відбувалося навколо. Але нажаль, згодом дізнався, що Олег загинув під час бою від кулі снайпера. Новина, яка не дає отямитися, адже усвідомлення і прийняття приходить набагато пізніше. З проханням до молодих хлопців-слухачів Володимир Михайлович звернувся наостанок: «Цініть нашу неньку Україну!».
Олександр Петрович Котенко, що очолює раду ветеранів АТО в нашому місті, не зміг оминути такої болючої теми, розповівши і свою історію. «Коли туди потрапляєш, не розумієш, куди потрапив і що робити», - поділився він власними враженнями. І вже складно уявити заходи про події на Майдані та Донбасі без участі безпосереднього учасника Революції Гідності та Антитерористичної операції, заступника голови волонтерської організації «Прометей» Руслана Сергійчука. Нещодавно він вже поповнив бібліотечну колекцію патріотичних книг декількома екземплярами, а сьогодні завітав на захід з черговим подарунком – тепер в читальному залі можна знайти книгу і про оборону Луганського аеропорту. Руслан не був багатослівним, але доніс до молоді головну думку: «Ми самі повинні будувати своє майбутнє».
Окрім спогадів та думок дізналися студенти і про добірку книг, що стосуються подій та героїв АТО, адже наприкінці ведучі заходу, провідні бібліотекарі читального залу Біловоденко Н.Є. та Дегтяр Н.А., презентували студентам тематичну книжкову виставку.
Немає коментарів:
Дописати коментар