Двадцять другий рік поспіль бібліотекарі всієї України відзначають своє професійне свято. Проте Всеукраїнський день бібліотек – це не тільки день шани бібліотечної праці, це й свято всіх книголюбів; всіх, хто живе в книзі, а значить проживає сотні сотень життів. Це свято мрійників, палких прихильників книжкового запаху та шуркотіння сторінок. Всіх, хто ще в дитинстві, взявши до рук чарівну книгу, йде з нею по життю, мандруючи від жанру до жанру, від письменника до письменника. Так, це свято мандрівників іншими світами, великих і малих дослідників, всіх, хто не проживе й дня без прочитаної сторінки.
Кожна книга – це окремий острівок, країна, якої немає на карті. Та й сама бібліотека – це наче інший світ зі своєю власною атмосферою затишку і тепла. Заходиш до книгозбірні і навіть повітря тут інакше – пахне дивами. Кожен читач стає громадянином цієї країни з першого візиту у бібліотеку: хтось поспішає сюди кожного дня, хтось – раз на місяць виривається з лап сірих буднів, а хтось проводить тут свої вихідні, відпочиваючи душею та збагачуючи свій світ духовний.
27 вересня на уїк-енд до книжкової країни, яка має більш поширену назву бібліотека-філія № 3, завітали активні читачі й поети творчого об’єднання «Вільна ліра». Завітали не просто за атмосферою та приємним спілкуванням, а щоб привітати господинь з прийдешнім Всеукраїнським днем бібліотек. Поети – душі творчі, з книгою навіки пов’язані, тож вони з бібліотекарями завжди на одній хвилі. Цього дня звучали привітання і в поезії, і в прозі від Наталії Калити, Олександра Куценка, Ольги Васюченко, Валентина Котова, Тамари Косяченко, Віри Шевченко та Віктора Сокола.
Берегиня філії Вікторія Пілюгіна радо приймала вітання, пропонуючи любим гостям книжкові новинки, аби ті могли пізнати ще більше інших світів та отримати нову порцію натхнення від сучасних українських та зарубіжних письменників.
Немає коментарів:
Дописати коментар