В звичайному житті, маючи можливість розмовляти рідною мовою, ми не замислюємося про її цінність. Варто лишитися цієї можливості і в повній мірі можна відчути себе справжньою німою рибою, замкнутою з скляному акваріумі. Спробуйте заговорити українською десь в Європі чи Америці, або ж навіть на Сході нашої земної кулі, і відчуття німоти накриє вас з головою, адже ймовірність, що вас зрозуміють - одна на мільйон. Тож мову та слово людина в деяких ситуаціях починає цінувати понад усе на світі.
9 листопада українці вшановують пам’ять Преподобного Нестора-Літописця – монаха, а згодом диякона Києво-Печерського монастиря, з якого починаються письмена українською мовою. Саме цього дня з 1997 року на знак зміцнення українського суспільства було запроваджено День української писемності та мови. Адже писемність народу – це ознака його високого культурного рівня. Закарбоване слово на віки переживає свого автора і доносить далеким нащадкам його мудру думку, його заповіт.
Напередодні всеукраїнського свята фахівці бібліотеки – філії № 1 разом із старшокласниками ЗЗСО № 12 провели мовний фреш «Мова – це музика для душі, покладена на слова». Діти читали вірші Тараса Григоровича Шевченка, Максима Рильського, Ліни Костенко та інших видатних авторів нашої неньки України. Учні із задоволенням взяли участь у конкурсах «Словникар», в якому з поданого слова потрібно було утворити якомога більше слів, та «Вгадай фразеологізм» - за допомогою міміки жестів діти вправно вгадували фразеологізми.
Наостанок бібліотекарі філії презентували книжкову виставку «Рідне слово теплом зігрійте».
Немає коментарів:
Дописати коментар