Ці звуки чують небеса й земля

18 листопада на абонементі центральної міської бібліотеки в рамках зустрічі ретро-салону «Nostalgie» відбувся вечір класичної музики «Ці звуки чують небеса й земля», присвячений 120-річному ювілею української оперної співачки Оксані Петрусенко та 95-річчю від дня народження видатного українського оперного співака, режисера та педагога Дмитра Гнатюка. 

Такі різні особистості, але одна любов до музики та безмежний талан ріднять цих двох людей. Вона - лірико-драматичне сопрано, одна з найкращих виконавиць українських пісень і романсів; він – неперевершений баритон, перший виконавець пісень «Два кольори» та «Мій Київ»…

Долі в них також різні. Оксана Андріївна не отримала спеціальної музичної звукової освіти, проте голос її – це голос української пісні того часу. Славу їй принесла партія Наталки в «Наталці Полтавці» Миколи Лисенка, шедевральне виконання пані Оксани до сьогодні нікому не вдалося перевершити. Були й інші ролі, заслуги, нагороди, але надто мало відвела їй доля, щоб на повну силу розкритися. Всього лише 40 років прожила видатна співачка. 

А от Дмитро Гнатюк закінчив музичне училище й консерваторію, був співаком, режисером та директором багатьох театрів; відомий як концертний співак із 15 платівками та 6 компакт-дисками. Гнатюк гастролював за кордоном, в його репертуарі понад 85 творів національної та світової класики — від буковинця Сидора Воробкевича до австрійця Йозефа Гайдна. До речі, пан Дмитро давав сольний концерт на сцені Палацу «Металургів» в нашому місті, тож є новомосковці, хто пам’ятає його не тільки як талановитого співака, а й харизматичну людину, бо мали можливість побачити, почути і поспілкуватися з ним наживо. 

Про все це, а також про такі несхожі долі, про творчість та надбання цих двох українських музичних митців на зустрічі розповіла куратор салону та постійна ведуча - провідний методист центральної міської бібліотеки Ірина Пігур. Окрім цього присутні мали змогу переглянути декілька уривків із документальних фільмів про Петрусенко та Гнатюка, що допомогло зробити їх образи більш цільними, а картину їх життя більш повною.