Рідне місто моє: віртуальний маршрут визначними місцями Новомосковська

Сьогодні запрошую усіх охочих здійснити заочну подорож Новомосковськом. Ми прогуляємось визначними і цікавими місцями нашого рідного міста. І розпочнемо свою подорож від однієї з візитівок нашого міста

Пам’ятник льотчикам 295-ї авіаційної дивізії (Літак)

Як данину пам’яті визволителям міста, льотчикам 295-ї Новомосковської авіаційної дивізії, що звільняли наше місто у вересні 1943 року, на перехресті вулиць Гетьманської та Сучкова, в 1985 році встановлено пам’ятник - літак МИГ -21.

Срібний літак націлений у голубу височінь неба. Здавалося ще мить…і злетить. Ні, літак навічно залишиться пам’ятником, щоб нагадувати про Велику Перемогу та її творців.

Автор проекту архітектор Кошовий В. П.

Рішенням облвиконкому за № 424 від 19.11.1999 р. пам’ятник визнано історичним.

Продовжуємо наш маршрут по вулиці Сучкова до пологового відділення, куди перенесено
пам’ятник Материнству (раніше він знаходився біля Історико – Краєзнавчого музею ім. П. Калнишевського)

Мати з немовлям на руках – вічний символ любові, вірності, відданості, самопожертви – така ідея скульптурної композиції в сквері пологового відділення міської лікарні. Пам’ятник - данина шани і поклоніння жінці, що дає життя і оберігає його.

Створений в 2010 році заслуженим скульптором України Кедровим Ю. І.

Далі мандруємо вулицею Калнишевського до меморіалу вічного вогню «Вічна слава»

Розташований він на перехресті вулиць Калнишевського та площі Героїв. Створений у 1967 році скульптором Щипцем В. М. та архітектором Бандурою Л. До складу меморіалу входять три стели та обеліск, в центрі знаходиться братська могила. На лицевій стороні стели зображено скорботне обличчя Матері-Вітчизни і напис «Во все времена безсмертной земли о погибших помните».
Під мармуровими плитами поховані герої громадянської війни, Другої світової, захисники Новомосковська. На плитах викарбувані прізвища загиблих.

В комплексі меморіалу ліворуч знаходиться пам’ятник партизанам Другої світової війни. Автор невідомий. Праворуч - обеліск.

Перед меморіалом, де палає вічний вогонь Слави, сплять вічним сном захисники.

Меморіал «Вічна Слава» згідно з рішенням облвиконкому № 618 від 8.08.1970 р. вважається історичним пам’ятником, який занесено у Державний реєстр нерухомих пам’яток історії та культури України за № 5889.

Напроти меморіалу «Вічна Слава» знаходиться

Пам’ятник жертвам Чорнобильської трагедії

Встановлений на площі Героїв, біля Загальноосвітньої середньої школи № 1 на честь 20–річчя трагедії на Чорнобильській атомній електростанції в 2006 році. Він нагадує про тих, хто прийняв на себе удар ядерної катастрофи, захистив людство від страшної біди. Це - символ нового і вічного життя, ще один оберіг нашого міста.

Генеральний проектувальник НПФ «Укрбудпроект».

Від пам’ятника Чорнобильцям рухаємось вулицею Калнишевського до

Пам’ятника воїнам – інтернаціоналістам Новомосковська

Він знаходиться на розі вулиць Української і Калнишевського. Його встановлено на честь воїнів – інтернаціоналістів новомосковців, які брали участь у війні і загинули в Афганістані.

Це - бетонна стела та 10 бетонних пілонів червоного кольору, на яких наскрізь вирізані зірки неправильної форми. Він створений у 1986 році за проектом скульптора В. Щепця. Через горнило афганської війни пройшли понад 460 юнаків Новомосковська, 13 із них загинули.

Не можна оминути і Новомосковський історико-краєзнавчий музей імені Петра Калнишевського

Його засновано 27 квітня 1960 року. З 1963 року він розташовувався у будівлі Свято - Троїцького собору. 8 липня 1977 року його було переведено у будівлю по вулиці Українській, 4. У 2001 році музею присвоєно ім’я Петра Калнишевського.

Будинок зведено у 1905 році. Після революції 1917 року в ньому мешкала родина земського лікаря М. Я. Дубровського (розстріляний нацистськими окупантами у березні 1942 року). У 50-ті роки будівля належала жерстекатальному заводу. У 1977 році сюди було перенесено історико-краєзнавчий музей. Сьогодні музей історії та краєзнавства імені Петра Калнишевського – один із центрів культури міста.

Продовжуємо наш маршрут до пам’ятника Тарасу Григоровичу Шевченку.

Встановлений він на вулиці, яка носить його ім’я, на честь 150 – річчя від дня народження поета, художника і пророка у 1965 році, а в 1980 році його реконструйовано.

Автори проекту – скульптор Константинова, архітектори – Глушко та В. Шмалько. Занесений до книги реєстрації пам’яток історії та культури України за № 1787. Рішенням облвиконкому № 618 від 08.08.1970 року пам’ятник визнано історичним.

Далі продовжуємо шлях до Свято – Троїцького собору

Це унікальна перлина української дерев’яної архітектури стилю епохи «українського бароко», споруджений у 1773–1778 роках народним майстром Якимом Погрібняком без жодного залізного цвяху. Будівля являє собою дев’ятибанну симетричну композицію з найвищою банею посередині, чотирма нижчими на чотири сторони світу і чотирма ще нижчими між ними.

Сучасного вигляду Собор набув у 1888 році в результаті перебудови за планом архітектора Харманського. Має три престоли: Святої Трійці, апостолів Петра і Павла, та Трьох Святителів.

Собор занесений до державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини

Далі наш маршрут пролягає до Самарського Пустельно- Миколаївського монастиря - найбільшої святині Запоріжжя, духовного і культурного центру краю часів Козаччини. Першого і довгий час єдиного осередку православ’я.

Фортифікаційна споруда на річці Самарі, навкруги якої в 16 столітті відбувалося швидке заселення. У 1787 році на території монастиря збудовано велику кам’яну церкву на кошти Кирила Тарловського.

На території монастиря поховано Микиту Коржа - колишнього запорожця, Кирила Тарловського - видатного колонізатора, громадського діяча, мецената, п’ятьох катеринославських архієреїв, а також кошових отаманів Війська Запорозького: Якова Сідловського і Пилипа Федорова та історика краєзнавця Анатолія Боніфатійовича Джусова, автора книги «Історія Новомосковська».

Сподіваюсь, що ця заочна подорож вам сподобалась і ви дізнались цікаві відомості про наше місто.

Детальніше читайте:

Джусов, А. Б. Історія Новомосковська [Текст] / А. Б. Джусов. – Дніпропетровськ : Іма - Прес, 2011. – 735 с.

Джусов, А. Б. Історичні пам’ятники, імена та пам’ятки Новомосковська [Текст] / А. Б. Джусов. – Дніпропетровськ : Пороги, 2005. – 178 с.

Зінченко, Арсен. Храми Якима Погрібняка [Текст] / А. Зінченко. – К., 2016. – 184 с.

Мешко, К. Літопис собору [Текст] / К. Мешко, О. Харлан. – Дніпро-

Новомосковськ, 2016. – 120 с.

Новомосковськ: альбом. – Житомир : Видавець О. О. Євенок, 2020. – 100 с.

Н. Недзієльська

провідний бібліограф ЦБ

Фото з мережі Інтернет